вибори по-українськи: продам свій голос

Проблема в тому, що люди живуть сьогоднішнім днем і не думають про майбутнє. А й кому воно треба, те майбутнє? Щось неясне.. Тут було б добре до завтрашнього дня дожити.. І сьогодні потрібно щось їсти.. Думаю, десь так такі люди мислять. І я їх розумію, навіть дуже добре. Серед старшого людей покоління залишилося мало романтиків, які вірять у те, що зміни можливі. Можливо у це важко повірити, проте люди живуть від зарплати до зарплати, від пенсії до пенсії і якщо іноді можуть собі дозволити купити ковбасу раз у місяць - то це шик. У Швейцарії, наприклад, стаття "їжа" займає 20% бюджету, у нас - від 60 до 80 %. Третьою причиною є те, що ми - за стабільність: от знаємо собі кандидата вже 10 років, знаємо, що він вже накрав, але все одно голосуємо, бо думаємо: "Для себе вже нажився, може, вже й нам щось добре зробить. А то новий ще більше буде для себе." Тому й голосують за тих, хто дасть більше гречки та пообіцяє вищі пенсії.
Я не знаю, якою є ситуація серед молоді. Принаймні серед мого оточення всі є більш-менш свідомі. Тому якщо маєте таких бабусь у своєму оточенні - поговоріть з ними на цю тему, спробуйте пояснити, що так в країні жити не стане краще. Бо насправді, вже є більш-менш достойні кандидати, які молодіші і які дійсно прагнуть змінити ситуацію в країні на краще.
Comments
Post a Comment