Боротьба з корупцією. Досвід Гонконгу для розвитку України.

Нет простых рецептов. Госфинансирование, прозрачность, ограничение максимального пожертвования, строгий контроль и очень жесткое наказание за использование левых денег. Ваша задача – разорвать порочный круг. Вы все должны возненавидеть коррупцию. Если этого не произойдет, то этот цикл будет повторяться. И вы будете нищей страной. (взято з platfor.ma)
Каха Бендукідзе, екс-міністр екоеноміки Грузії, радник Президента України
Каха Бендукідзе, екс-міністр екоеноміки Грузії, радник Президента України
 Почитавши його останнє інтерв'ю-виступ, вирішив зробити невеличке дослідження на місці - розібратися як Гонконг, одна з найменш корумпованих економік у світі, бореться із корупцією. Міжнародна організація Transparency International, починаючи з 1995 року публікує рейтинг Індекс Сприйняття Корупції для більшості країн світу. Згідно зі звітом 2013 року Гонконг посідає 15 сходинку у списку найменш корумпованих країн (і №1 в Азії - для цього регіону, це таки досягенення), лідирують у цьому рейтингу Данія та Нова Зеландія, а Україна займає 144 місце. У відносно недалеких 70-х, економіка Гонконгу була одна з найкорумпованіших країн у світі, чий рівень корупції на той час можна прирівняти до сьогоднішніх Аргентини, Танзанії та Габону (106 позиція із 177). 


карта сприйняття корупції
Як вдалося Гонконгу "перестрибнути" зі 106 сходинки до №1 в списку найменш корумпованих економік Азії?
Все почалося із масового вуличного протесту у 1973 році. Пітер Годбер, тодішній начальник поліції, втік з Гонконгу як тільки почалося розслідування на предмет зловживання службовими обов'язками та корупції. Тоді був створений окремий незалежний орган - Незалежна Комісія Проти Корупції (Independent Commission Against Corruption - ICAC), яка взялася за вирішення справи і була уповноважена надалі відповідати за боротьбу проти корупції. Комісія тоді визначила три ключові принципи для боротьби з корупцією:

  1. Примус закону (покарання)
  2. Попередження/ запобігання корупції
  3. Навчання громади (просвітництво)
Для кращого розуміння наведу декілька прикладів, як вони реалізували ці основні принципи. Наприклад, мій знайомий розказав: "На той час майже кожен працівник державного сектору був у тій чи іншій мірі корумпований. Всюди треба було платити "чайові". Поставити штам у паспорті - "чайові", покласти хворого родича в лікарню - "чайові".. Якби Комісія взялася за кожного і розслідувала кожен випадок - тоді ми б точно не справилися - дуже дуже багато випадків. Вони зробили інакше: між суспільством/громадою, Комісією та державним сектором було домовлено про забуття корупційних злочинів минулого. Тільки випадки починаючи із 1974 розслідувалися". Такий собі акт прощення. Сіли і домовилися - з цього ми хочемо і будемо жити за інакшими стандартами. Хто не погодився/ не втримався - був добре покараний. Ба вони пішли далі і зробили наголос на просвітництві - навчанні громади. Найбільше мене вразив приклад, що починаючи із дитячих садочків вони вчать 4-5-річних, що корупція - це погано, що той, хто порушує закон і дає хабарі - завжди програє. В результаті через два покоління вони досягли неймовірного результату - практично нульова толерантність до корупції, оточення зневажливо ставиться до корумпованих колег і охоче звітує ICAC про порушення закону. Звісно, відіграли свою роль і заходи, щодо запобігання корупції, як-от прийняття законів щодо лобіювання, прозорості та відкритості доходів держслужбовців.. Діяли і діють системно - короткостроково імплементують програми щодо попередження корупції та проводять незалежні розслідування, а довгостроково - освіта громадян, починаючи з дит садочків.
Список топ-15 країн з мінімальнім рівнем корупції. Всі країни належать до блоку розвинених країн. Закономірність?
А що робить Китай?
Сьогодні о 2.30 AM знайомий надіслав через Whatsapp лінк на статтю на BBC із коментарем: "BIG news you should know" (ВЕЛИКА новина, ти маєш знати). Новина про те, що почалося розслідування на предмет причетності до корупційних діянь екс-керівника Міністерства Громадської Безпеки (Ministry of Public Security, наш варіант МВС), колишнього члена Політбюро (одного з дев'яти найвпливовіших людей в Китаї у 2002-2012 роках). Корупційні розслідування проводилися у всі часи починаючи з 1978, проте Xi Jinping (теперішній Президент КНР) взявся за справу серйозно - розслідування корупційної справи по членові Політбюро (найвищий керівний орган), хай навіть і колишньому - такого не було з часів Gang of Four на початку 80-х (коли розслідували справу останньої дружини Мао Цзе Дуна). 
Проте така модель боротьби з корупцією не є ефективною.  Вона дієва в короткостроковому плані - скільки Xi Jinping буде боротися, але це обмежено 10 роками його керування країною. Чи буде наступний Президент Піднебесної так сильно боротися із корупцією (наразі Китай на 80 місці) - не відомо. Такий підхід не є ефективним, бо використовує тільки один інструмент із можливих трьох - покарання. Метод батога, напевне, може бути ефективним, якщо ним користуватися декілька поколінь із однаковою інтенсивністю та послідовно. Але для Китаю це малоймовірно - система гуанші (зв‘язки), що є надзвичайно важливою складовою у веденні бізнесу в цій частині світу. Як сказав один знайомий китаєць-підприємець: "Хоч гроші  - то не є гуанші, проте через гроші ти підтримуєш гуанші".
із сайту http://ti-ukraine.org/
Чи робить прогрес Україна?
Вперше в історії країни Уряд схвалив проект антикорупційної стратегії до 2017 року, розроблений громадянським суспільством спільно з Міністерством юстиції. Подія сталася 2 липня цього року. Якщо детальніше ознайомитися із документом - основний фокус зосереджено на принципі "попередження корупції", проте те, що може стосуватися принципу"освіта/просвітництво населення" відсутнє як таке. Є правда "проведення інформаційних кампаній" (і тут я собі уявляю бігборди по Києву "Корупція - це зло"), але навряд чи хтось піде у дитячі садочки та школи пояснювати, що давати хабаря - це самому собі шкодити. 

Ефективна боротьба з корупцією має базуватися на довгострокових принципах і стратегіях (явно не три роки), включати в себе і "методи батога" і "методи пряника", зосереджена на громадянах, особливо на поколінні, що росте із дитячих садочків. Тільки так можна змінити ставлення до корупції - змалечку, щоб дійсно ненавидіти корупцію, як деякі знайомі китайці в Nanjing ненавидять японців (відповідні мультики, фільми показували та лекції читали). І через покоління-два ми зможемо стояти на потужному антикорупційному фундаменті із практично zero-tolerance до цього явища. 

ps. Разом з тим, добре, що і це маємо. Автор статті розуміє всю складність поточної ситуації в країні і щиро вдячний команді людей, які розробити стратегію до 2017 року та працюють над її втіленням. Наснаги!

Comments